Є препаратом вибору при зниженій скорочувальній функції жовчного міхура до і після холіцестектоміі. Ефективний при лікуванні холециститу, дискінезія, біліарного сладжу, ЖКБ, постхолецистектомічного синдрому. Безпека препарату підтверджена клінічними дослідженнями.
Гімекромон являє собою синтетичний аналог 4 метілумбелліферона, що міститься в плодах анісу і фенхелю, які з давніх-давен застосовуються як спазмолітичні засоби.
У печінці гімекромон зв’язується з глюкуронідом і виділяється в жовч; поєднане підвищення транспорту електролітів і води лежить в основі м’якого холеретичного ефекту без підвищення продукції жовчних кислот.
Спазмолітичну дію гімекромон реалізується за рахунок прямого міотропного впливу на гладку мускулатуру, імовірно, через підвищення вмісту NO і циклічних нуклеотидів, які знижують концентрацію Ca2 + в клітині.
Перевагою препарату є низька системна біодоступність (<3%) і виведення препарату в жовч, що пояснює високу селективність дії саме на жовчний сфінктер і відсутність системної дії, в т. ч. на серцево-судинну систему.
.
Гімекромон сприяє зниженню литогенности жовчі, що обґрунтовує його застосування у пацієнтів з біліарним сладжем і холелітіазом. У плацебо-контрольованому дослідженні препарат показав зменшення інтенсивності больових нападів на 70,3% (в групі плацебо – на 43,8%). Режим дозування гімекромону: прийом «на вимогу» 200-400 мг всередину при дискомфортних відчуттях, або курсове лікування по 200-400 мг 3 рази на день за півгодини до їди протягом 14-21 дня. Курси лікування можна повторювати.
Препарат показав ефективність і хорошу переносимість в лікуванні дискінезії жовчних шляхів. Пацієнти з ПХЕС потребують ефективних і безпечних препаратах, які дозволять забезпечити нормальну роботу сфінктера одді після видалення ЖМ і знизити ризик виникнення повторних кольок у разі рецидиву каменеутворення. Такими препаратами є селективні спазмолітики, в першу чергу гімекромон, який ефективно знижує базальний тиск сфінктера одді і збільшує час його розслаблення, має низьку системної біодоступністю (<3%), перебуваючи, в основному, в ентерогепатичній циркуляції.
Гімекромон не підвищує скоротність ЖП, що дозволяє застосовувати його в передопераційному періоді для зниження ризику жовчних кольок. Завдяки наявності селективної спазмолітичної дії на мускулатуру жовчних шляхів гімекромон можна вважати препаратом вибору для лікування функціональної патології біліарного тракту.
1. Гімекромон у пацієнтів з БС 2 стадії в терапії з УДХК на 14%> покращує характеристику вмісту жовчного міхура (зниження кількості згустків, суспензії, шару ехогенності жовчі), ніж монотерапія УДХК
Порівняльне дослідження ефективності монотерапії УДХК і комбінації УДХК з гімекромон у хворих з біліарним сладж 2 стадії
Селезньова Е. Я., Мечетін Т. А., Орлова Ю. М., Корічева Е. С., Войнован І. Н., Безаева І. В., Дубцова Е. А., Бордін Д. С.
Обстежено 42 пацієнта з БС 2-й стадії. 1 група (21 пацієнт) отримували монотерапію УДХК, 2 група (21 осіб) – поєднану терапію -УДХК з гімекромоном на протязі 4-х тижнів. Через 4 тижні проводилася клінічна і ехографічна оцінка проведеної терапії.
2. Гімекромон ефективно вгамовує симптоми диспепсії і болю у 88,5% пацієнтів з ДЖВШ.
Гімекромон в лікуванні рухових порушень жовчних протоків: багатоцентрове подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження
A Abate, В Дімартіно, П Спина, П.Л. Коста, C Ломбардо, Сантіні, М дель Піано, П. Алімонті
Одна група (61 пацієнт) отримувала лікування гімекромоном (таблетки по 300 мг при дозуванні 1200 мг / день, по 2 таблетки в полудень і ввечері), а інша група (62 пацієнта) отримувала плацебо. Терапія тривала 14 днів. До кінця терапії у пацієнтів в групі гімекромона спостерігалося зниження інтенсивності спонтанного болю в животі на 70,3%, а в групі плацебо – на 43,8%.
Автори, глибокошановані науковці Н. Б. Губергріц (Донецький національний медичний університет, клініка «Інто-Сана», Одеса) та Н. В. Бєляєва (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, Миколаїв), у статті розглядають широкий спектр жовчогінних препаратів, їхню класифікацію, механізми дії, показання та протипоказання. Автори акцентують увагу на гімекромоні (Білодді) – єдиному жовчогінному засобі з доказаною ефективністю, який має виражені гідрохолеретичний та спазмолітичний ефекти, не викликаючи скорочення жовчного міхура, що робить його унікальним навіть при жовчнокам’яній хворобі.
Також аналізуються холеретики, холекінетики, синтетичні та рослинні засоби, їхній вплив на організм і потенційні ризики.
Жовчогінні засоби:класика та сучасність. Н. Б. Губергріц Н.В. Бєляєва
ДОКЛАДНІШЕ
26.08.2013 р
Двадцять здорових добровольців у віці від 25 до 37 років, 10 чоловіків і 10 жінок були включені в плацебо-контрольоване рандомізоване перехресне подвійне сліпе дослідження. Суб’єкти отримували 800 мг гімекромона перорально; крім того, давали стандартизовану їжу (Білоптін, 40 г). Обсяг жовчного міхура і діаметр загальної жовчної протоки визначали за допомогою УЗД. Кон’юговані і некон’юговані жовчні кислоти аналізували за допомогою газової хроматографії. Діаметр загальної жовчної протоки був значно більше після стандартного прийому їжі з гімекромоном, що вводиться перорально або внутрішньовенно, ніж при прийомі плацебо (кожен p <0,01). Однак зміни обсягу жовчного міхура після стандартного прийому їжі не розрізнялися між плацебо та гімекромон (перорально або внутрішньовенно). Рівень некон’югованих і кон’югованих жовчних кислот підвищувався після стандартного прийому їжі у всіх трьох групах без істотних відмінностей між гімекромон і плацебо.
Bile acid-independent action of gimecromone on bile secretion and common bile duct motility
А.В. Нерсесов, Д.А. Кайбуллаєва.
26.08.2013 р
У дослідженні взяли участь 877 пацієнтів, 68,2% жінок і 31,8 % чоловіків; Середній вік становив 46,0 ± 14,9 року. Діагноз первинного функціонального порушення жовчовивідних шляхів встановлено у 65,3 % хворих, хронічного безкам’яного холециститу – 51,4%, неускладненого жовчнокам’яної хвороби (ЖХБ) – 8,9 %, біліарного сладжу – 38,4 %, функціональні розлади сфінктера Одді – у 5,3 % хворих. Доза гімекромону призначалася на розсуд лікаря. У групі А пацієнти отримували 600 мг (n = 89), в групі В – 1200 мг гімекромону на добу (n = 788). У групі В було зареєстровано більше випадків повідомлення провплив болю на повсякденну активність. В обох групах під час лікування середні значення VAS знижувалися до 1 бала, первинний критерій ефективності терапії був досягнутий в групі А в 77,3 %, в групі В — у 79,8 % (р < 0,05). В обох групах спостерігалося зниження частки випадків запорів і діареї (р < 0,001), збільшення середніх показників фізичного і психічного функціонування (р < 0,001), хоча вторинного критерію ефективності не встановлено (зміна SF – 12-10 балів). За даними УЗД частота виявлення біліарного мулу знизилася, відзначено збільшення ступеня спорожнення жовчного міхура (р < 0, 001). 77,4 % пацієнтів у загальній групі повідомили про прийом препарату протягом 21 дня. Кількість пацієнтів, повністю задоволених лікуванням, була вищою в групі В (p = 0,027).
Dosvіd zastosuvannya hymecromon in real clinical practice
Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся у лікаря. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Інструкцію ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства охорони здоров’я України Від 03.11.2022 р. № 1982 Реєстраційне посвідчення № UA/19715/01/01
Виробник: Адамед Фарма С.А. / Adamed Pharma S.A.
Відповідальна особа за надання продукції на ринку: КУПФЕР БІОТЕХ, УАБ, вул. Мейстру, 9, м. Вільнюс, LT-02189, Литовська Республіка.
Підприємство, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача: «ПРЕДСТАВНИЦТВО «КУПФЕР БІОТЕХ, УАБ», Україна, 03126, м. Київ, вул. Межигірська, 82 А, офіс 107, тел.: +38 044 333 92 34, веб-сайт: https://kupffer.com.ua
