У цій статті ми розглянемо причини каменеутворення, симптоми та можливості терапії ЖКБ (каменів у жовчному міхурі).
Залежно від речовини переважаючого у складі жовчного каміння їх поділяють на два типи. Найбільш поширеним типом є холестеринові жовчні камені жовто-сірого кольору (до 80%). Вони складаються в основному з нерозчиненого холестерину, але можуть містити інші компоненти. Другий тип – пігментне жовчне каміння, коричневе або чорне каміння з переважанням білірубіну.

Причини каменеутворення:

Холестеринові жовчні камені утворюються при надлишку холестерину та евакуаторному зниженні ЖП (дискінезія сфінктера Одді та жовчовивідних шляхів). Жовч є водноколоїдним розчином, причому вода становить 96 %. Крім води, основними компонентами жовчі є холестерин, жовчні кислоти, фосфоліпіди (зокрема, лецитин) та солі білірубіну. Холестерин сам собою у воді нерозчинний. Водорозчинним його роблять жовчні кислоти шляхом формування міцели – специфічної жовчної структури. Перенасичення жовчі холестерином призводить до його нуклеїнізації та подальшої кристалізації, а утруднення та уповільнення евакуації із ЗП сприяє агрегації кристалів холестерину в конкременти. Так само при захворюваннях кишечника (СІБР, синдром мальабсорбції) жовчні кислоти не всмоктуються назад у кишечник і не можуть розчиняти камені холестерину.

Білірубінові камені. Білірубін – це хімічна речовина, яка виробляється при руйнуванні в організмі червоних кров’яних тілець (еритроцитів). Деякі умови можуть стимулювати печінку виробляти занадто багато білірубіну, включаючи цироз печінки, інфекції жовчних шляхів та деякі види анемій. Зачатки білірубінового каміння утворюються у внутрішньопечінкових жовчних ходах у вигляді білкової основи, жовчних пігментів і незначної домішки вапняних солей, що пояснює присутність у складі каменю елементів Mn, Ca, Fe. Наявність у складі Cu, Zn, Bi, Br може бути пов’язана з порушенням обміну білків, що містять метал, в гепатоцитах. Слід зазначити, що у всіх зразках цього типу каменів є залізо, яке, на нашу думку, має гематогенне походження.

Фактори ризику утворення холестеринового жовчного каміння:

• сімейна схильність;
• жіноча стать;
• вік 40 років та старше;
• вроджені особливості будови жовчного міхура;
• сидячий образ життя;
• дієта з високим вмістом жирів та простих вуглеводів;
• дієта з високим рівнем холестерину та низьким вмістом клітковини;
• надмірна вага чи ожиріння;
• вагітність;
• швидке схуднення;
• цукровий діабет другого типу;
• прийом ліків, що містять естроген, наприклад, контрацептиви або гормональні препарати та препарати, що впливають на скорочувальну здатність жовчного міхура.

Симптоми каменів у жовчному:

1. Біль у животі
2. Жовтяниця
3. Лихоманка
4. Сверблячка шкіри в нічний час

Більшість пацієнтів (>80%) залишаться безсимптомними протягом усього життя, і ймовірність розвитку симптомів з часом зменшується. І тут необхідно звернути увагу до спосіб життя, супутню патологію. Наприклад, дієта з високим споживанням яловичини, свинини та смаженої їжі пов’язана з ризиком утворення холестеринових каменів у жовчному міхурі.

Камнеутворення починається з холестазу (може бути внутрішньопечінковий і позапечінковий), далі може утворитися біліарний сладж і потім формування каміння. Позапечінковий холестаз розвивається при механічній обструкції магістральних позапечінкових або головних внутрішньопечінкових проток, внаслідок недостатньої роботи або спазму сфінктера Одді. Але холестаз може бути і наслідком каміння у жовчному. Тривалий холестаз (протягом місяців-років) призводить до розвитку біліарного цирозу. Первинні ознаки холестазу – це жовтушність шкіри і склер очей, нерівномірний колір обличчя, ксантеми, свербіж шкіри (особливо в нічний час), біль у правому підребер’ї.

Недостатній вміст жовчних кислот у просвіті кишечника супроводжується порушенням всмоктування жирів, розвитком стеатореї, схуднення, дефіциту жиророзчинних вітамінів (А, D, К, Е). Виразність стеатореї, як правило, відповідає ступеню жовтяниці. Колір стільця є надійним індикатором обструкції жовчовивідних шляхів (повної, що інтермітує, дозволяється).

Діагностика

У когось лікарі виявляють сотню дуже дрібних як пісок каміння, а у когось лише кілька, але розмірами з великий волоський горіх. Досить часто камені розташовуються у жовчному міхурі, викликаючи низку інших хронічних захворювань. Бувають випадки, коли фахівці у клініці знаходять каміння у жовчних протоках печінки. Найчастіше у людини, яка страждає від цієї хвороби, запалюється жовчний міхур і порушується надходження жовчі до шлунка. Бувають і тяжкі випадки, коли хворий проігнорував усі ознаки чи займався домашнім самолікуванням. У таких випадках камінь може перекрити відтік жовчі повністю і стати причиною розвитку механічної жовтяниці.

Якщо пацієнт не відчуває болю у правому підребер’ї або не помічає його, то виявити хворобу можна у разі звернення до лікаря. Тоді рентгенологічне дослідження допоможе виявити камені у жовчному, які не виявляли жодних симптомів. Але найчастіше через якийсь час пацієнт все ж таки відчуває деякі ознаки жовчнокам’яної хвороби. Крім нудоти, блювоти та болю в області ребер, може бути постійна гіркота у роті або навіть відчуття того, що під шкірою щось рухається (своєрідний свербіж).

1 етап діагностики: збір анамнезу, тут потрібно приділити увагу тому, який саме спосіб життя у пацієнта, його режим та спосіб харчування, чи шкідливі звички, супутні захворювання, спадковість. Наявність або відсутність симптомів: пацієнтів з камінням у жовчному міхурі можуть турбувати диспепсичні розлади: неприємний металевий присмак, гіркоту в роті, нудота, здуття живота, відчуття тяжкості у правому підребер’ї, особливо після прийому жирної їжі.

2 етап діагностики: необхідно здати загальний аналіз крові, при гострому випадку лікар побачить лейкоцитоз та збільшення ШОЕ. Найбільша кількість інформації під час діагностики дає УЗД черевної порожнини. За допомогою ультразвукового випромінювання досліджується жовчний міхур, і лікар може визначити, чи є в організмі хворого ехонепроникні утворення, каміння, яке деформується на стінках міхура і змінює його моторику. У деяких випадках використовується і КТ жовчовивідних шляхів, але лише за рішенням фахівця, яке було передано лікареві. Такий аналіз несе досить багато інформації, оскільки він виявляє, чи є якісь порушення у роботі та циркуляції жовчі за допомогою спеціальних методів та підходів

Якщо каміння починає рухатися по жовчних протоках, у пацієнта починається коліка, яка характеризується інтенсивними ріжучими, колючими, роздираючими, рідше нападоподібними болями в правому підребер’ї та епігастральній ділянці. Ці болі часто іррадіюють у ділянку нирок, праву лопатку, праве передпліччя. У разі, якщо пацієнт перебуває вдома, необхідно викликати швидку допомогу терміново.

Як вже раніше казали, найчастішим попередником каменеутворення є біліарний сладж у жовчному міхурі. При БС на вузі можуть виявлятись: зважений осад у вигляді дрібних частинок, розшарування жовчі з утворенням горизонтального рівня, утворення згустків ехогенної жовчі, що зміщуються або фіксовані до стінки ЖП, тотальне підвищення ехогенності жовчі (наближається до ехогенності паренхіми печінки). Сладж може маскувати наявність дрібних і навіть середніх розмірів жовчного каміння, або «склеює» конкременти, ускладнюючи їх візуалізацію.

Рекомендується виділяти такі форми БС:

• Мікролітіаз (завис гіперехогенних частинок: поодинокі або множинні, що зміщуються, не дають акустичної тіні);
• ЗЖ (ехонеоднорідна жовч з наявністю ділянок, що наближаються за ехогенністю до паренхіми печінки, що зміщуються або фіксуються до стінки ЗП);
• Поєднання ЗЖ із мікролітами; при цьому мікроліти можуть бути одночасно як у складі згустку ЗЖ, так і порожнини ЗП.

Терапія ЖКБ

Тактика ведення пацієнтів залежить від стадії захворювання:

• пацієнтам з виявленим БС у формі зважених гіперехогенних частинок, за відсутності клінічної симптоматики необхідні дієтотерапія (дробне харчування та обмеження вживання легкозасвоюваних вуглеводів і продуктів холестерину) і препарати, що регулюють циркуляцію жовчі, які є ефективними для лікування.
• якщо є БС у формі ехонеоднорідної жовчі з наявністю згустків незалежно від клінічної симптоматики необхідно проведення консервативної терапії: препарати, що регулюють циркуляцію жовчі, літолітична терапія.
• за наявності каменів у жовчному тактика терапії залежить від розміру конкрементів та їх природи. Якщо це холестеринові камені невеликого розміру, то найкращою терапією є розчинення каменів та використання спазмолітиків спрямованої (селективної) дії, що впливає виключно на сфінктер Одді (Білодді) та жовчні протоки, що регулює циркуляцію жовчі. Білодді не протипоказаний при ЖКБ, тому що не стимулює скорочення жовчного міхура, а навпаки стимулює холерез і попереджає холестаз та камнеутворення у жовчному міхурі та протягом усього біліарного тракту. Якщо камені в жовчному досить великого розміру, або є ускладнення, наприклад, у разі калькульозного холециститу, коли пацієнта періодично турбують напади жовчної коліки, хірурги рекомендують холецистектомію, яка повинна бути виконана в плановому порядку. Кожен наступний напад може стати причиною розвитку гострого холециститу, який, як зазначалося, може супроводжуватися важкими ускладненнями з боку печінки та підшлункової залози.

Профілактика ЖКБ

Зміна способу життя, дієта та профілактичні заходи, якщо є схильність до каменеутворення або була в анамнезі холецистектомія, необхідно профілактично приймати препарати, які ефективно знижує базальний тиск сфінктера одді і збільшує час його розслаблення (Білодді), чим зумовлюється попередження повторного каменеутворення.

Білодді

1. Сприяє зниженню літогенності жовчі, що обґрунтовує його застосування у пацієнтів з біліарним сладжем та холелітіазі;
2. Є препаратом вибору при зниженій скорочувальній функції жовчного міхура до і після холіцестектомії. Ефективний при лікуванні постхолецистектомічного синдрому. Безпека препарату підтверджена клінічними дослідженнями;
3. Прискорює транзит жовчі при внутрішньопечінковому холестазі;
4. Розширює жовчні протоки, покращує відтік жовчі до 12-палої кишки;
5. Знижує тиск у жовчних шляхах за рахунок розслаблення сфінктера Одді в дуоденальному сосочку, стимулює холерез.

Режим дозування Білодді: прийом “на вимогу” 200-400 мг внутрішньо при дискомфортних відчуттях, або курсове лікування по 200-400 мг 3 рази на день за півгодини до їди протягом 14-21 дня. Тільки після консультації вашого лікаря.

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся у лікаря. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Інструкцію ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 28.10.2021 № 2374 Реєстраційне посвідчення Ne UA/15426/01/01.

Виробник: Донг-А СТ Ко., Лтд., Республіка Корея.
Відповідальна особа за надання продукції на ринку: КУПФЕР БІОТЕХ, УАБ, вул. Мейстру, 9, м. Вільнюс, LT-02189, Литовська Республіка.
Підприємство, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача: «ПРЕДСТАВНИЦТВО «КУПФЕР БІОТЕХ, УАБ», Україна, 03126, м. Київ, вул. Межигірська, 82 А, офіс 107, тел.: +38 044 333 92 34, веб-сайт: https://kupffer.com.ua 

Самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я